Іван Новінський: “Це такий кайф – зніматися!”
Іван Новінський — юний студент дитячої Української Кіношколи, який уже впевнено почувається перед камерою. Йому лише кілька років, але за його плечима — справжні зйомки, перші професійні ролі та навіть участь у повнометражному фільмі. В інтерв’ю Іван ділиться своїми першими враженнями від кіношного світу, розповідає, як навчання допомагає на майданчику, і зізнається, яку роль мріє зіграти.
Іване, ти пам’ятаєш свій перший день у Українській Кіношколі?
Я чудово пам’ятаю цей день. Спочатку я пішов на дубляж, а тільки потім – на акторську. Коли вже піднімався сходами, побачив зйомку студентів – і мені стало так цікаво, що я хвилин 15 просто спостерігав за цим. Потім у мене було заняття – техніка мовлення. Було дуже весело і тоді я зрозумів, що хочу тут залишитися. Не знаю секрет щастя, але коли я займаюсь – я завжди усміхаюсь.
Яким було твоє перше враження від занять і атмосфери на знімальному майданчику?
Мене покликали на зйомки тизера – і саме тоді я зрозумів, що хочу займатися цим усе своє життя. Всі навколо мене кружляли – звукорежисер, режисер по світлу, оператор, другий режисер. Це такий кайф – зніматися!
Як ти взагалі потрапив у Кіношколу? Це було твоє рішення чи тебе хтось надихнув спробувати себе перед камерою?
Мене підштовхнула на це мама. Я не хотів бути саме актором, а от актором дубляжу дуже хотів. І от одного разу мама мені в інстаграмі кинула рілз Кіношколи. Після цього я пішов в Українську Кіношколу – і просто закохався в цю професію!
Які навички чи поради, отримані в Кіношколі, найбільше допомагають тобі під час реальних зйомок?
Насправді всі навички, які дає нам Кіношкола, допомагають у реальних зйомках. От всі! Все, чого нас вчать – дуже корисно.
У дитячій Кіношколі ви не просто знімаєте короткі фільми, а й вчитеся працювати в команді. Чого тебе навчило це командне кіно?
Мене це навчило доносити свою думку до інших і відстоювати її. А ще – слухати інших.
Який досвід із твого акторського життя зараз запам’ятався найбільше — можливо, особливий режисер, партнер по знімальному майданчику чи емоційний момент?
Для мене особливим проектом завжди буде “Хрещатик 48/2”. Тому що це мій перший повнометражний фільм і він дуже крутий! А з режисерів – це точно автор цього фільму Олексій Комаровський. І Олександра Віннічук з нашої Кіношколи.
Як ти поєднуєш навчання й участь у зйомках?
Я знімаюся не так багато, тому школу пропускаю нечасто. Але якщо є зйомки, то вони стовідсотково на першому місці. Якщо зйомки в будні дні – я не йду в школу. Зйомки важливіші.
Є роль, про яку ти мрієш? Може, персонаж чи історія, яку хотів би зіграти найбільше?
Хотів би зіграти Джокера. Мені дуже подобається цей персонаж і я його навіть трохи розумію.
Як реагують твої однокласники та друзі, коли бачать тебе на екрані?
Насправді по-різному. Коли просто розповідаєш – вони якось не сильно реагують. Але от коли ми пішли на екскурсію в кінотеатр і там на екрані показали тизер зі мною – всі мене впізнали, почали мені аплодувати. Це було дуже приємно!
Що б ти порадив дітям, які тільки мріють потрапити до Української Кіношколи й почати свій шлях у кіно?
Я порадив би не соромитись, імпровізувати, викладатися на всі сто на заняттях, робити домашнє завдання і просто кайфувати від цього!
