Павло Остріков
Павло Остріков
“Зробити кіно – важко і легко водночас”
Сценарист і режисер, куратор програми “Від ідеї до синопсису” Української Кіношколи – про те, як перетворити свою ідею на фільм, як зрозуміти, що сценарій хороший, та як студентська вистава переросла у повнометражний фільм.
ㅤ
Павло, у своїх роботах ви є одночасно і режисером, і сценаристом. Ким ви себе вважаєте передусім?
Точно сценаристом. Я став режисером тільки тому, що хотів знімати свої сценарії. Зрозумів це, коли бачив роботи на основі моїх сценаріїв – і вони мені не дуже подобались. Не тому, що вони були погані, а тому, що вони були перероблені. І коли ти сценарист – ти мусиш ставитись до цього холодно. Ти робиш для режисера певний матеріал, який уже потім буде реалізовуватися на майданчику – і він стовідсотково зміниться. Адже коли ти режисер, ти додаєш у сценарій щось своє, щоб відчути з ним зв’язок. Мені це не сподобалось. Я подумав – чому б не реалізовувати власні сценарії?
У мене немає освіти режисера чи сценариста, є освіта більш прагматична – юриста. Я боявся бути режисером, але зрештою до цього прийшов. І завжди раджу всім сценаристам: якщо у вас є готовий сценарій, якщо відчуваєте, що вас драйвить те, що ви робите, то наступний крок – точно спробувати себе в режисурі. Це не так важко насправді. Я не технічна людина абсолютно, нічого не розумію в об’єктивах. Але виявилось, що можна знімати без цих знань – коли ви придумали власний світ у сценарії, коли знаєте якого кольору штори в кімнаті вашої героїні… Залишається лише це підібрати до зйомки. Вся моя режисура – в сценарії.
Як збирати правильно команду?
Це дуже мене хвилювало в певний момент. У моїх фільмах можна побачити, як я віддаю якусь позицію комусь іншому. Але в першому кіно в мене було п’ять позицій – я був і продюсером, і режисером, і сценаристом, і оператором, і звукорежисером. Я намагався все контролювати. Потім зрозумів, що це неправильно. І потрібно віддавати цей контроль. Але це можна зрозуміти тільки на практиці.
Як зробити так щоб вашу ідею почули?
Потрібно зробити кіно. Це важко і легко водночас. Можна спочатку зробити дуже малобюджетне кіно, короткометражку. Але це буде ваша візитівка. І це спростить ваше життя, коли ви будете стукатися з ним і чекати відповіді. Краще, щоб кіно десь засвітилось на фестивалі. Це якийсь зрозумілий план. Або ж ви зневіритись у собі і зрозумієте що це не для вас. Це взагалі важка робота навіть для тих, хто вже давно в професії. І тільки на практиці можна зрозуміти, чи це вам справді подобається.
Як зрозуміти, що сценарій хороший?
Нещодавно я дивився фільм “Конклав”. Там був монолог про те, що гарний священик має сумніватися. Мені здається, сценарист також має сумніватися в тому, що він пише. Я також не до кінця вірю в те, що роблю. І тому намагаюсь пітчити свою ідею на кожному етапі всім, кого побачу. Можу розповісти її незнайомцям на зупинці. Найгірше моїм друзям і родичам, бо їм я розповідаю абсолютно все, що в мене в голові. Це дієва штука. Ви бачите, коли розповідаєте – чи цікаво це. Для мене є одне правило: або це цікаво або ні. Якщо цікаво – це гарний сценарій. Якщо ні – для чого робити нецікавий сценарій? Тому діліться своїми ідеями, не бійтеся що хтось їх украде. Всі вірять у власні ідеї. І взагалі ідею легко придумати, але важко розписати.
Сценарний онлайн-курс
Навчіться привертати увагу продюсерів своїми історіями! Дізнайтеся всі секрети професійного кіносценариста та почніть застосовувати їх у своїх роботах.
Як з’явилась ідея фільму “Ти – Космос”?
Я навчався в Національному авіаційному університеті. Можливо, авіація надихнула. А ще я розчарувався у своїй професії юриста і вирішив створювати щось нове. В НАУ є “Студентська весна” – творчий конкурс для факультетів. Задача – створити концерт на півтори години. І першою частиною цього концерту має бути вистава.В нашому брейнстормі народилася ідея вистави – що буде, якщо вибухне Земля і хтось залишиться в космосі? Ми з командою створили про це виставу, дуже тупу і несмішну. Про двох людей в космосі. Я грав головну роль, моя колишня дівчина грала другу головну роль. Все було погано, але ця ідея закарбувалася в моїй голові надовго. І коли я зрозумів, що хочу бути пов’язаний з кіно – я повернувся до неї, щоб створити свій дебют. У 2015 році я написав перший драфт сценарію (виставу ми зробили у 2011 році). В якийсь момент, коли я зрозумів, що мені треба зробити повний метр із цієї ідеї – тоді я дійсно не знав, що далі. Ідей, як розвинути цю історію було дуже багато. Я створив десь десяток різних сюжетів, з різними жанрами. Були в мене і космічні пірати, і трилер. Поки я не зрозумів що хочу розповісти лав сторі. Тому порада: коли у вас є ідея і ви не знаєте що з нею робити – просто розпишіть різні варіанти і виберіть найкращий.
Що потрібно щоб стати сценаристом?
Треба мати добру осанку (усміхається – Авт.). Мати концентрацію і бажання створювати щось нове. Бо не всі люди хочуть дійсно створювати , деяким краще аналізувати те, що вже створено. Потрібно зрозуміти, чи вам подобається взагалі творчість, потрібно мислити, фантазувати, розповідати історії. Ви можете бути інтровертом, багато сценаристів інтроверти. Але вам все одно має подобатися розповідати історії. Ви можете написати цю історію, ви бачите її в голові,навіть якщо вам важко її розповісти.
Повну версію інтерв’ю дивіться на YouTube-каналі Української Кіношколи.
ㅤ
