Тарас Ткаченко
Тарас Ткаченко
“Режисер – не просто професія. Це життєвий вибір”.
Куратор річної режисерської програми в Українській Кіношколі – про те, як режисеру побудувати правильний ансамбль, як заразити групу “бацилою творчості” і як налагоджувати правильну комунікацію з командою.
ㅤ
Тарасе, давайте почнемо з головного: хто такий режисер?
Це паразит (сміється – Авт.). Колись Римма Зюбіна розповідала, як вона повела свого сина на виставу до батька. І син запитав: “Мама, а чому тато заважав вам всім грати?”.
Це такий насправді координатор. Винахідники – це не завжди ті, хто винаходять щось нове. Це ті, хто вдало компілює винайдене до них. Просто вони знаходять вдалу композицію. І ось знайти її – це задача режисера. Кажуть, що людина є мірою всіх речей, а в кіно режисер є мірою всіх речей. Йому потрібно правильно побудувати ансамбль і привести його до певної гармонії.
Як це зробити?
Ти повинен чути тих, хто тобі пропонує. Ти повинен їх надихати. Найгірший тип режисера на майданчику – “самодур”, той, який вважає, що тільки він уміє робити кіно. Якщо такий режисер опиняється на майданчику, група перебуває в постійно депресивному стані, її неможливо заразити спільною “бацилою творчості”. Група не кайфує – і кіно не твориться в любові. Хочете зробити – “заразіть”, надихніть групу, і вона все для вас зробить.
Є якийсь рецепт – як саме “заразити” групу?
Тут включається і виховання. і ваш особистий смак, і ваша культура мистецька, і талант, і емоційна та особистісна зрілість. Увесь цей комплекс, який називається режисером – він дуже складний. Тому справжніх режисерів дуже небагато. Я завжди починаю свій лекційний курс із фрази: “Тікайте, поки не пізно”. Бо пояснюю, що за рік дуже складно стати режисером. Це самовиховання, самовирощування, величезна робота над собою, яка триває роками. Якщо ти зупинився у професії – ти фактично зразу починаєш деградувати. Режисер – це не просто професія, це життєвий вибір.
Як спонукати акторів до продуктивної роботи?
Треба розбиратися в специфіці акторської професії. Для цього, як мінімум, варто самому пройти курс майстерності актора. Як максимум – спробувати зіграти самому якусь роль. Тобі потрібно розуміти, як працює актор, як працює його психіка. Тоді ти можеш в певний момент влучно йому щось підказати. Актор має тобі довіряти і на тебе покладатися.
Чи часто бувають у режисерів конфлікти з продюсерами?
Це завжди діалектика. Режисер і продюсер – це завжди конфліктна пара, і з цим нічого не вдієш (посміхається – Авт.). Насправді іноді хочеться з продюсерами сваритися з творчих питань. Бо це говорить про його небайдужість, амбіції і його готовність іти на ризики.
Режисерська річна програма
Навчає тонкощам основних етапів виробництва контенту – від підготовки до фінального монтажу. Дозволяє зняти кілька власних короткометражних фільмів
ㅤ
Де шукати сценарії і які сценарії зараз на часі?
Сценарна школа в Україні була свого часу в зародку ліквідована, це було в 30-ті роки – коли Бажан заснував кіношколу, а потім його відсторонили від кіно. Нам не давали практично можливості викладати сценарну майстерність. Сценарних факультетів не було весь період радянського часу. У нас було лише два фахові сценаристи за освітою – це Іван Драч і Ліна Костенко. Якщо хочете зараз хороший сценарій – зверніть увагу на українську літературу, вона у нас надзвичайно потужна. Який сценарій на часі? Хороше мистецтво – те, яке відповідає запитам суспільства. Тому це повинен бути фільм, який би відподав на ці внутрішні запити. Коли автор відчує, чим дихає суспільство, зреагує на це, зможе це осмислити – це буде хороший сценарій.
Із чого формується авторський стиль режисера?
Стиль – це продовження особистості. Недарма ж ми говоримо, що кожен художник малює себе. Думаю, стиль – це підбір тем, які тобі вдаються, це певна система персонажів, яких ти більш-менш усвідомлюєш, це певна стилістка зйомки. Але однозначної відповіді на це немає, це просто продовження тебе.
