Альона Тимошенко

"Відчуття свободи, отримане в UFS, залишається з випусниками назавжди"

Інтервʼю

Засновниця на керівниця Ukrainian Film School розповіла про те, як і чому виникла кіношкола, методику навчання, успіхи випускників, роботу під час війни та зміни у програмі

Як виникла ідея створення UFS?

Все почалось з акторського курсу. На FILM.UA знімалось багато телепроєктів, потреба в акторах зростала. І якщо із зовсім молодими та акторами більш поважного віку питання вирішувалось, вікової категорії 35-45 років бракувало. Ці люди або зовсім не мали професійного досвіду, або вже давно змінили акторський фах на інший. Ми вирішили виправити проблему покоління, надавши шанс прийти або повернутися в професію. Так з'явилась акторська школа.

З подальшим розвитком кіно і телевізійного ринку, зростала потреба не лише в акторах, а й у режисерах, операторах, продюсерах, сценаристах. Система кіноосвіти у державних закладах застаріла, до того ж, доступ до неї обмежений за віком. А ринок вже потребував спеціалістів із сучасними практичними знаннями, щоб кіно зростало і в кількості, і в якості.

І у відповідь на запит не лише від студії, а і від ринку в цілому, в 2016 році ми запустили UFS як школу повного циклу.

Які цілі ставили перед школою і чи змінювались вони?

Перш за все – задовільнити потребу в кіноспеціалістах та створити новий спосіб і форму отримання кіноосвіти.

Студенти в UFS навчаються за 5-ма напрямками: акторство, режисура, операторська майстерність, сценаристика і продюсерська діяльність. Таким чином випускники здатні забезпечити комплексне виробництво проєкту, від народження ідеї до її втілення на екрані.

UFS сьогодні – це місце, де, без перебільшення, можна реалізувати свою мрію, незалежно від віку: студентам від 6 до 60-ти. До нас приходять успішні юристи, медики, архітектори, IT-спеціалісти: з різних причин вони відмовились в юні роки від кіно на користь інших професій, але пронесли кіномрію крізь роки і нарешті отримали шанс втілити її.

Ми радіємо успіхам наших випускників і пишаємось бути дотичними до створення сучасного українського кіно, сучасної української культури. У підготовці сучасних спеціалістів, які виводитимуть наше кіно на міжнародний рівень, у посиленні наших культурних позицій ми вбачаємо місію UFS.

В чому унікальність UFS та її переваги перед іншими учбовами закладами?

Перш за все в тому, що ми слухаємо запити часу і максимально оперативно відповідаємо на них.

На відміну від державних ВНЗів, ми пластичні. Нам не треба звітувати в Міносвіти, ми не скуті методичними рекомендаціями, у нас немає жорстких обмежень.

Велика перевага – розташування на території студії, що дозволяє користуватися локаціями, технічними можливостями, відвідувати знімальні майданчики, вживу спілкуватися з топовими кіноспеціалістами. Випускники можуть одразу долучитися до команд масштабних кіно та серіальних проектів.

Ну і чи не найголовніше – у нас немає прірви між теорією і практикою, чим нерідко «грішать» академічні виші: студенти UFS вже від початку навчання отримують практичний досвід.

Розкажіть докладніше про програму та методику навчання

Важливо, що студенти всіх курсів – актори, режисери, оператори, сценаристи, продюсери – від початку працюють в команді. За перший рік вони разом знімають 4 проєкти. Зрозуміло, що за рік чи два, які триває курс, ми не надамо такої кількості теорії, як ВНЗ за 5 років, натомість ми одразу виводимо студента в реальний кіносвіт, на майданчик. А щодо теорії – рекомендуємо, де її можна почитати самостійно.

У нас постійний зворотній зв'язок із викладачами, кураторами, запрошеними лекторами – як сприймається та чи інша тема, що дає найкращий результат, як покращити програму. Ми завжди цікавимся думкою студентів, чого саме вони потребують, їхніми побажаннями щодо навчального процесу.

Таким чином програма UFS має основу, але вона гнучка і постійно оновлюється, орієнтуючись на зміни навколо, на вимоги часу, на те, що є важливим саме зараз.

Ми адаптуємо її також під рівень та запити сучасного світового кіноринку.

Річні програми

Навчання

Програма, лектори, відгуки та вартість – всі деталі про річні програми нашої кіношколи за кліком нижче. Тиць!

Можете навести приклади трансформацій програми?

Два роки тому ми ввели в програму пітчинги. Це був запит часу – виявилось, що в Україні не вміють публічно презентувати ідеї і пітчингувати! І ми запровадили планку для всього кіновиробництва, навчаючи, як треба це робити.

На момент закінчення UFS студенти проходять як мінімум чотири пітчинги і розуміють, з чого має складатися презентація, на чому варто акцентувати увагу, як взаємодіяти з аудиторією, щоб вона захопилась ідеєю. І сьогодні ми бачимо, як виріс рівень презентацій проєктів на конкурсах Держкіно, УКФ..., тому наші випускники мають відповідати цим критеріям.

На акторському курсі запровадили цілий блок – «Менеджмент актора», залучаємо до лекцій стилістів, кастинг-директорів, менеджерів, юристів.

І це все на користь нашої пластичності – в будь-якому ВНЗі на введення в програму нової дисципліни пішли б роки. Треба було б розробити методику, затвердити її в міністерстві, апробувати, а ми це робимо миттєво.

Півтора роки тому ми запустили програму коротких курсів. Стало надходити багато запитів від тих, хто зацікавлений у навчанні, але з різних причин не може приділити цьому рік чи два. Короткий курс надає можливість ознайомитись із професією та зрозуміти, чи варто продовжувати навчання далі. Наприклад, у нас є курс «Чи можу я бути актором»: таке питання може довгі роки непокоїти людей, а відповідь знайдеться за місяць.

Для мене важливо, щоб навіть в коротких курсах наші слухачі не пішли з порожніми руками, щоб в них залишилась презентація, шоуріл... Щоб на випадок «elevate pitch» вони були максимально підготовленими.

Викладачі UFS – хто вони?

Це виключно професіонали-практики. Важливо, щоб вони знімали кіно саме зараз, могли розповісти про те, що є актуальним для теперешнього часу. Викладач UFS – це людина, яка розуміє, що відбувається не лише на українському, а і на світовому ринку і постійно відслідковує сучасні тенденції. Колишні заслуги ми поважаємо, але якщо людина не працює в реальному часі, а має успішний проект 40-річної давнини, ми з нею співпрацювати не будемо.

Наприклад, куратор режисерського курсу взимку приїздив на лекції UFS у валянках, бо не встигав перевзутися після зйомок. І розповідав про все, що з ним там відбувалось прямо «з колес». Це допомагає студентам одразу поринути у світ кіно в прямому і переносному сенсі. Викладачі-практики забирають наших студентів з операторського та режисерського курсу на стажування і можуть згодом залучити до знімання. Студенти-актори з'являються в проектах FILM.UA, декому навіть вдавалось оплатити навчання за рахунок таких гонорарів. Все це створює унікальну творчу атмосферу, в якій живе UFS.

Навчання в UFS платне і разом з тим існує система відбору. Як це поєднується?

Так, ми ретельно відбираємо тих, хто до нас потрапляє. Для того, щоб зберегти атмосферу, яка закладена в основі: у нас немає поганих, у нас лише свої. Однодумці, співтворці, об'єднані бажанням творити кіно та реалізувати свою мрію.
Те, що ми ставимо певний фільтр на вході і не беремо всіх охочих, напочатку навіть викликало непорозуміння. Люди були впевнені, що якщо вони платять гроші, їм не можуть відмовити. А якщо відмовляють, то треба подзвонити комусь впливовому, щоб взяли! (сміється). Зараз наші правила вже знають: по кожному курсу є 3 етапи відбору. Перший – презентаційний лист чи відео. Далі – співбесіда, щоб зрозуміти, наскільки людина адекватна, перспективна і чим ми можемо їй допомогти. Далі – співбесіда з куратором курсу і спеціалізоване творче завдання. А якщо залишаються сумніви – додаткове завдання.

У випадку із UFS дуже активно працює «сарафанне радіо». Випускники розповідають про свої враження друзям, колегам, і в UFS приходять ті, хто дійсно готовий вчитися та має сильну мотивацію. Наші правила єдині для всіх, незважаючи на вік та попередні досягнення. І в основі їх – порядність в стосунках всіх і з кожним.

За час навчання в школі вони потрапляють у нове оточення, в творче середовище, з яким потім важко розлучитися. Мрії, бажання і прагнення реалізовуються швидше, коли навколо 150 творців, які розділяють твої цінності. Відчуття єдності, спільних інтересів з'являються і в професійному, і в особистому житті: разом створюють фільми, продакшени, а іноді навіть сім'ї. Останній день кожного випуску завжди дуже емоційний і зі сльозами.

Але головне – в UFS отримують сміливість і свободу. У нас можна все, ніхто нікого не сварить, не загрожує оцінками. Немає скутості, регламентації і регулювання як в інших вишах. А реалізувати творчий потенціал вдається саме тоді, коли немає страху.

Отже, в UFS є можливість знайти подібних до себе і не боятися. Відчуття свободи, отримане у нас, залишається з випусниками назавжди.

Спільним для наших випускників є також доступ до кіносередовища. На дипломні пітчинги ми запрошуємо продюсерів, кращі роботи підтримуємо і надалі, подаючи на конкурси Держкіно, УКФ, фестивалі. Інші продакшени також звертаються до нас за рекомендаціями, коли шукають спеціалістів.

Якими успіхами випусників UFS можете похвалитись?

Можу сказати, що зернятка, які ми закинули в наш культурний грунт, проросли і вже приносять плоди. Фактично в кожному з нових українських фільмів, релізи яких вийшли перед війною, проявилась UFS – актори, продюсери, режисери, сценаристи вчились у нас.

Випусники виходять і на міжнародний рівень.

Цього року грант від Каннського кінофестивалю у категорії Work-in-progress отримала майбутня стрічка «Ти мене любиш?» режисерки Тоні Ноябрьовою, де в головній ролі задіяний куратор акторського курсу UFS Максим Михайличенко. До Work-in-progress також увійшла стрічка «Дім за склом» Тараса Дроня, головну роль в якій зіграла випускниця нашого акторського курсу Ірина Веренич-Островська.

На Marché du Film показали «When We Were 15 / Коли нам було 15» Ганни Бурячкової, де зіграли молоді випускники UFS – Захар Шадрін, Аліна Чебан та Даша Жихарська.

Засновниця UFS Альона Тимошенко виступила однією з продюсерок повнометражного ігрового дебюта Дмитра Сухолиткого-Собчука «Памфір», який показали в конкурсній програмі Каннського кінофестивалю «Двотижневик режисерів».

В команді фільму «Як там Катя?», який здобув дві нагороди 75-го Міжнародного кінофестивалю у Локарно, також «засвітились» наші випускники: продюсерка Ольга Матат, ассистент продюсера Олена Мібчуані, акторки Ірина Веренич-Островська, Тетяна Острецова, Марія Дудко.

Як вплинула війна на роботу UFS?

Ми продовжуємо роботу. Мені здається, що нас вже нічого не зупинить. З початком війни кіношкола більше 2 місяців працювала онлайн. Щодня наші викладачі зустрічалися в zoom зі студентами і це було більше схоже на психологічну підтримку: розмови про сьогоднішнє та майбутнє, дискусії про кіно і навіть вечори української поезії. З травня ми вийшли працювати офлайн, щоб закінчити навчальний рік, зняти дипломні фільми, запустити коротку кіношколу і набір на новий навчальний рік.

Підлаштовуємось під комендантську годину, ходимо у бомбосховище, але не зупиняємо навчальний процес.

Студентів, які зараз за кордоном або на фронті, перевели на «академку». Незважаючи на форсмажори, всі свої обіцянки перед студентами ми виконаємо. Навіть якщо фінансово це буде для нас нелегко.

Зрозуміло, що всі ми переосмислюємо те, що відбувається: війна вплинула на вибір тем. Саме зараз, разом із випускниками ми знімаємо документальний фільм «Добробат».

Із важливих подій цього літа – в партнерстві з Українським домом ми запустили проект Кінопростір: щотижня проводимо відкрите інтерв'ю з кінодіячами, дивимось українське кіно і дискутуємо з командою проєкту, проводимо безкоштовні лекції з найкращими представниками кіноіндустрії.

Провели дві благодійні зміни кіноканікул – це літній кінотабір для дітей, де вчать створювати кіно. В першій були діти, які пережили окупацію в Бучі і Гостомелі, в другій – діти з Маріуполя, які зараз проживають у Києві.

У нас активно працює коротка школа, воркшопи, кінопрограми для дітей і підлітків.

Як буде змінюватись програма UFS?

Будемо робити акцент на темах української культури та історії, ще глибше пізнавати своє коріння. Підкреслити власну ідентичність, розбудити те, що є всередині – це хвилює всіх нас сьогодні. Будемо популяризувати українську культуру через фільми і спектаклі, не просто констатувати, ким ми є, а формувати і підкреслювати визначні риси цієї ідентичності.

Наступний рік буде роком інтеграції в європейський кінопростір. І вимога часу – адаптувати наше кіновиробництво до вимог – теоретичних і практичних – Європи. Ми зараз працюємо над тим, як це відобразити у програмі.

Будемо посилювати міжнародний напрям та обмін досвідом. Вже розпочали співробтництво із міжнародною асоціацією кіношкіл, наші студенти взяли участь в роботі літньої кіношколи в Німеччині.

Пропонуватимемо ще більше коротких курсів, бо це теж запит часу.