Максим Михайліченко
Максим Михайліченко
“Професія актора трохи складніша за професію космонавта. І це не жарт”
Куратор акторської річної програми Української Кіношколи – про те, що є найголовнішим у професії актора і як цьому навчитися.
ㅤ
Максиме, який зараз запит на професію актора в українській кіноіндустрії?
Цей запит, мабуть, ніколи не припиниться. У багатьох студентів, які приходять до нас, це насамперед пов’язане зі словом “мрія”. При цьому у них зазвичай дуже мало уявлення, про що саме вони мріють. Це пов’язане з певною реалізацією себе або з тим, що тебе тягне до творчості, а твої батьки кажуть, що ця професія ніколи не принесе тобі грошей… І дуже багато людей, які врешті прислухаються до батьків чи ще до когось – проживають певну частину свого життя і кажуть: “Ми хочемо повертатися сюди, тому що тут ми щось відчуваємо”. І ось те, що вони відчувають, те, до чого вони прагнуть – я б назвав це творчістю. Зрештою, ми створюємо те, чого не існує. Це і є творчість. Ми прагнемо до якогось свого внутрішнього розвитку, розширення. Акторство – одна з найдавніших професій, яка не вмирає. В корені слова “актор” завжди є англійське дієслово act – дія, бажання діяти, бажання щось змінити, бажання змінювати себе і весь світ. Тому ця професія завжди має великий запит.
Ті, хто приходить в Українську Кіношколу на акторську програму – хто вони?
Божевільні. Потім – прагнучі. Наша Кіношкола взагалі відрізняється певною філософією. Те, що тут відбувається, пояснити людям, які тут не були, дуже важко. Люди, які тут були, дивляться на тих, хто сюди тільки приходить, іншими очима. Чому? Мабуть, це певний запит – коли ти маєш велику кількість запитань. Не тільки про те, як накопичити певні техніки і зіграти в кіно – це перший такий запит, який виникає, але далі, коли люди сюди приходять, вони кажуть, що отримують у Кіношколі набагато більше, ніж просто розуміння самої професії.
Тому я б сказав, що сюди приходять люди, які вже готові до того, щоб рухатися всередину себе. Це люди абсолютно різного віку, у нас немає обмежень. У нас навчаються і ті, хто тільки-но закінчив школу, і люди, які вже мають свій великий бізнес, мають дітей і навіть онуків. У нас навчаються люди, які отримали блискучу професію, зробили кар’єру і вирішили спробувати ще раз. У нас навчаються люди, які отримали вже професію актора у вищих навчальних закладах, навіть трошки пограли в різних театрах, а тепер прийшли і сказали: “Ми хочемо отримувати те знання, яке досі не отримали”. У нас навчаються люди різних національностей, різних ідеологій, різних релігій. Але, зрештою, що мене дуже тішить – тут усім дуже зручно і комфортно. Іти з нашої школи ніхто не хоче. Сюди готові повертатися.
За яким принципом ви обираєте собі студентів серед тих, хто подає заявку і приходить на співбесіду?
Тут багато критеріїв, про які я міг би дуже довго розповідати. Є певні професійні таємниці. Звісно, ми говоримо насамперед про емпатичність, про здатність сприймати цей світ якимись іншими фібрами душі. Потім, мабуть, це певна якась змістовність. Акторська професія – елітна. Актор – це людина, яка говорить зі світом. І для цього вона має розуміти відповідальність – чи має вона право говорити щось світові, якщо поки що не розібралася в собі. Це таке поняття “провідниковість” – здатність заразити глядача тим, що відбувається з тобою всередині. Своїми думками, своїми емоціями, своїми переживаннями.
Але найскладніше для нас, коли ми набираємо студентів – не прогледіти. Я розумію, що кожна людина, яка приходить на прослуховування, хвилюється. У неї не виходить так, як виходило вдома. Можливо, спрацьовують певні цикли або комплекси. І кожного разу, коли приходить людина, її треба як рентген сканувати, щоб побачити іскру, яку потім можна розпалювати.
Що найголовніше в професії актора?
Для мене – людяність. Духовність. Яка не належить до певних вірувань. Це, зрештою, безкінечний процес своєї внутрішньої трансформації. Для мене це найважливіше. Професії актора неможливо навчитися ні за місяць, ні за рік. Це твоя трансформація і шлях протягом твого життя. І важливо розуміти, що кожного дня – ти вже інша людина.
Над чим вашим студентам доводиться працювати найбільше?
Над умінням вчитися. Принцип нашої школи в тому, що ми нікого нічому не навчаємо. Я зразу кажу студентам: “Коли ви приходите – я вас нічому не зможу навчити”. Є інформація, знання, які я можу вам розказати. Якщо ви не полінуєтесь, ви зможете їх почитати. Врешті, коли ти починаєш вивчати різні методики і технології – всі вони говорять про одне й те саме. Це не просто передача певної інформації і навіть не передача власного досвіду, бо ділитися ним неможливо. Те, що розумію я – ви розумієте абсолютно по-іншому. Але коли ви приходите сюди – я зможу навчити вас вчитися. І це не просто сідати і слухати, як потрібно робити. Навчання тут – це певне дослідження, певний експеримент. Спробуйте і перевірте. І ті відкриття, які ви зробите в цій школі для самого себе – це буде найцінніше для вас.
Наскільки важливими для актора є фізичні дані? Вміння володіти своїм тіло, голос, дикція – можна такому навчити?
Якщо ми говоримо про інструментарій, то все, що ми називаємо нашим фізичним тілом – воно у нас є. Є наші особливості, наші дані, пов’язані з нашими м’язами і зв’язками. Все це абсолютно нормально розвивається в будь-якому віці. Студенти приходять із абсолютно різними даними – хтось займався гімнастикою, балетом, хтось ні, але це не означає, що ці люди не зможуть себе видозмінювати. Фізичне тіло змінюється дуже легко. Тому якщо говорити про те, якими навиками має володіти актор – я б сказав по-іншому. Твоє тіло, твій голос – це твої інструменти, над ними треба працювати. Ти маєш із ними працювати. Зрештою, коли ми дійдемо до певних ролей – ти зрозумієш, що на великих швидкостях твоя машина іноді починає їхати незграбно. У чому причина? Ти не дуже добре сам попрацював зі своєю “машиною”. Ідеально коли приходять актори в ідеальній фізичній формі. Але ми ж не беремо тільки моделей, до нас приходять дуже різні люди. Це всього лише зовнішня оболонка. Кіно потребує будь-якого сегменту. І найголовніше – розгледіти, що всередині.
Акторська річна програма
Під час програми ви опануєте основні навички акторської майстерності та вивчите специфіку роботи актора в кіно
ㅤ
Тоді виходить, що кожна людина може стати актором?
Для кожної людини було б корисно отримати акторську спеціалізацію. Це не означає, що кожна людина стане актором. Якщо говорити взагалі про процес навчання на рівні освіти – я би вводив предмет акторської майстерності обов’язковим в усі навчальні заклади. Це дає тобі можливість абсолютно по-іншому зрозуміти себе. Тут ви граєте не на якомусь музичному інструменті, а на собі. І для того, щоб зіграти віртуозно – вам потрібно дослідити цей інструмент. І коли ти це робиш – ти в будь-якому разі змінюєшся на краще. Тому ця професія важлива для будь-якої людини.
Чи кожен може стати актором? Питання не в тому, чи може. Питання в тому, чи всі витримають. Різниця між актором і не-актором полягає в тому, що актор – це людина, яка діє. Всі інші – це люди, які збираються діяти. Ви приходите дивитися фільм не просто для того, щоб отримати якісь емоції чи враження. Ви приходите подивитися, як інші роблять те, що ви тільки збираєтесь зробити. Тому навіть коли ти набираєш велику кількість акторів, які навчаються протягом року-двох – ти розумієш, що зрештою в професію зайдуть 10-15%. Але вже коли вони підуть у цю професію – ти впевнений, що там вони будуть розвиватися. Решта спробують, зрозуміють, що це для них заважко, не вистачає волі, часу, бажання – і просто подякують. Я завжди жартую, що актор – це професія, яка трошки складніша за професію космонавта. Але насправді це не жарт.
ㅤ
